похилий

-а, -е.

1) Який відхиляється від вертикального або горизонтального положення, пролягає, розташовується в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням. || Який діє або відбувається в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням. || у знач. ім. похи́ла, -лої, ж., мат. Пряма, що перетинає іншу пряму або площину під непрямим кутом.

••

Похи́ла площина́ — поверхня, яка утворює з горизонтальною площиною кут, що не дорівнює 90°.

2) Який знижується поступово, не круто; спадистий.

3) Який похилився, опустився; похилений. || Який опустився, зігнувшись, перекосившись під вагою, натиском чого-небудь, від часу і т. ін. || Який схилився, зігнувся від старості, хвороби, недолі і т. ін. || З понуреною, похиленою головою; похмурий.

4) Який наближається до глибокої старості (про вік). || Який досяг такого віку. Похилого віку.

5) заст. Схильний.